Досліджено особливості вмісту лептину в сироватці крові у 97-ми хлопців віком 11 - 17 років з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду (ГСПП). Установлено багаторазове підвищення рівня гормону у хворих незалежно від клінічної форми захворювання. Виявлено, що на відміну від здорових хлопчиків, у разі ГСПП відсутня вікова динаміка в рівні лептину, порушена його залежність від ступеня статевого дозрівання підлітків. У разі ГСПП відзначено порушення ролі лептину, як регулятора харчової поведінки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.10-43 + Р415.18-43

Рубрики:

Хвороби гіпофіза та диенцефало-гіпофізарної системи

Хвороби, пов'язані з порушенням ендокринної функції статевих залоз

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.1-4

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности продукции пролактина (ПРЛ) у подростков с диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ). Полученные при исследованиях результаты свидетельствуют об изменениях в продукции ПРЛ, характер которых определялся полом и особенностями полового созревания обследуемого. Доказано, что независимо от течения пубертата, у девушек уровень ПРЛ достоверно превышал значения показателей, зарегистрированных у подростков мужского пола. Выявлена тесная взаимосвязь между состоянием тиреоидной системы и уровнем ПРЛ у больных с ДНЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що статеве дозрівання супроводжується зміною рівня добової екскреції мелатоніну і характеру його циркадного ритму. Показано існування річного ритму продукції мелатоніну і залежність характеру добового ритму екскреції гормону від сезону року. У підлітків із затримкою статевого розвитку (ЗСР) вміст мелатоніну не відповідає досягнутому ними рівню біологічної зрілості і залежить від ступеня патологічного процесу, морфотипу, супутніх захворювань. Річний ритм екскреції гормону у хворих із ЗСР має ряд відмінностей у порівнянні зі здоровими перевесниками. Запропоновано принципово новий метод лікування ЗСР, заснований на пригнічуванні продукції мелатоніну.

Комплексное клинико-гормональное обследование 118 девочек и 198 мальчиков в возрасте 10 - 17 лет с диффузным нетоксическим зобом I - II ст. позволило диагностировать повышение уровня тиреотропина (ТТГ) более 2,0 мМЕ/л у 42,1 % мальчиков и 28,4 % девочек. У 11,4 % мальчиков и 12,2 % девочек зарегистрировано повышение индекса ТТГ/fТ4 более 0,29 у.е., что свидетельствовало о выраженной напряженности в тиреоидной системе и высоком риске формирования гипотиреоза. Доказано, что среди мальчиков с признаками тиреоидной недостаточности увеличивается число пациентов с низким ростом и дефицитом массы тела (76,0 %) и уменьшается - с гармоничным физическим развитием (12,0 %). У девочек зависимость между дефицитом тиреоидных гормонов и антропометрическими показателями проявляется менее отчетливо, что обусловлено половыми отличиями в регуляции процессов роста. Среди подростков с задержкой полового созревания, независимо от пола, в подавляющем большинстве случаев, диагностируют низкий рост и дефицит массы тела, формирующиеся на фоне нарастания признаков тиреоидной недостаточности.

Отражены результаты обследования девушек пубертатного возраста с диффузным нетоксическим зобом и задержкой полового созревания. Приведены данные, свидетельствующие о том, что задержка полового созревания у девушек с зобом формируется на фоне тиреоидной недостаточности и сопровождается повышением уровня пролактина, снижением продукции лютропина, а также уменьшением биологически активной фракции эстрогенов, обусловленным увеличением уровня сексстероидсвязывающего глобулина.

На підставі оцінки рівня статевого розвитку 1569 хлопців 10 - 17 років - учнів загальноосвітніх шкіл м. Харків, і 1159 однолітків - мешканців сіл Харківської області визначено особливості перебігу статевого дозрівання в сучасному соціумі. Доведено, що вже в 10-річному віці у 20,5 % хлопців-харків'ян і 42,9 % мешканців села реєструється первинне збільшення яєчка, а в 7,4 % і 13,1 % відповідно - оволосіння лобка, що значно частіше, ніж 2 - 3 десятиріччя тому. Випередження статевого дозрівання сучасних хлопців зберігається в середньому до 13 - 14 років, після чого темпи дозрівання уповільнюються, і в 16 - 17 років рівень статевого розвитку хлопців за показниками індексу маскулінізації сьогодні є нижчим, ніж на початку 90-х років минулого сторіччя. Порушення статевого розвитку незалежно від місця мешкання встановлено в 5,5 - 5,7 % хлопців - учнів загальноосвітніх середніх шкіл, що в 1,5 рази частіше, ніж два десятиріччя тому. Установлено залежність між рівнем статевого розвитку хлопців, терміном його початку, темпами дозрівання та збільшенням маси тіла. Одержані результати свідчать про певне погіршення репродуктивного потенціалу хлопців і необхідність заходів щодо своєчасного виявлення підлітків із порушеннями статевого дозрівання.

Визначено характер фізичного і статевого розвитку 83 дівчаток і 87 хлопчиків віком 10 - 13 років, у яких вперше був діагностований дифузний нетоксичнии зоб (ДНЗ). Доведено, що у дівчат з ДНЗ в ранньому пубертатному віці частіше, ніж у хлопців, відбувається прискорення темпів статевого дозрівання та збільшується відсоток хворих із надлишковою масою тіла. Натомість у хлопчиків з ДНЗ частіше реєстрували уповільнення темпів статевого дозрівання, що супроводжується зменшенням росто-вагових показників.

Представлены клинико-анамнестические данные 185 детей с диффузным нетоксическим зобом, проживающих в условиях слабого йододефицита. Установлено, что у детей с зобом чаще, чем в популяции, регистрируются наследственная предрасположенность к тиреопатиям, вредные привычки у родителей, патологическое течение беременности и/или родов, состояние хронического стресса, частые простудные заболевания, наличие более двух хронических соматических заболеваний, изменения клеточного и фагоцитарного звеньев иммунитета, дисгармоничное физическое развитие.

В результате обследования детей и подростков 7 - 8-ми лет с различными тиреопатиями, проживающими на территории крупного агропромышленного района в условиях легкого йододефицита, диффузный нетоксический зоб диагностирован у 87,6 % пациентов. В его структуре аутоиммунный тиреоидит составлял 42,6 %. Таким образом, недостаток потребления йода с продуктами питания, сочетающийся с неблагоприятным воздействием антитиреоидных факторов, значительно повышает риск развития аутоиммунных процессов в щитовидной железе. Данный факт необходимо учитывать при решении вопроса о выборе метода терапии и проведении лечебно-профилактических мероприятий препаратами йода.

В лечении мальчиков-подростков с задержкой полового развития (ЗПР) и гипоталамическим синдромом пубертатного периода (ГСПП) использованы методы, корректирующие продукцию мелатонина. Больным с ЗПР с повышенным уровнем мелатонина (УМ) проведена неспецифическая стимулирующая и общеукрепляющая терапия на фоне измененного светового режима: 16 часов - свет и 8 часов - темнота. Пациентам с ГСПП, у которых снижен УМ, в комплексе базовой терапии назначали фармакологический препарат "Метионин". Предложенные методы лечения не только способствовали коррекции продукции мелатонина, но и позволили значительно повысить эффективность проводимой терапии.

Мета дослідження - визначити статеві особливості екскреції мелатоніну (МТ) у підлітків з ожирінням. Обстежено 180 підлітків (89 дівчат та 91 хлопець) віком 10 - 18 років, хворих на ожиріння. Вивчено ступінь і тип ожиріння за показниками індексу маси тіла і співвідношення обводу талії та стегон. Наявність инсулінорезистентності (IP) діагностовано у разі рівня індексу НОМА вище ніж 3,5 Од. Ступінь розвитку вторинних статевих ознак оцінено за W. A. Marshall і J. M. Tanner. Добову екскрецію МТ визначено за допомогою флюорометричного методу. Статистичну обробку результатів здійснено з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel та SPSS 17.0. Доведено, що у хворих з ожирінням зберігаються статеві відмінності продукції МТ, про що свідчать вищі показники гормона у хлопців. У дівчат, на відміну від хлопців, рівень МТ не залежить від форми й типу ожиріння. Встановлено, що в дівчат старшого віку з ознаками IP відбувається достовірне збільшення МТ, а у хлопців, навпаки, зменшення його вмісту у порівнянні з показниками, одержаними у хворих однолітків без IP. Висновки: визначено статеві відмінності продукції МТ у підлітків з ожирінням, характер якої залежить від рівня статевого розвитку, форми захворювання та наявності IP.

Представлен аналитический обзор литературы, свидетельствующий о том, что половое созревание занимает значимое место среди факторов, влияющих на формирование диффузного нетоксического зоба (ДНЗ) у подростков, проживающих в условиях легкого йододефицита. Отражены особенности течения пубертата у подростков с ДНЗ и негативное влияние тиреоидной дисфункции на их соматополовое развитие и соматическое здоровье.

Зазначено, що у регіонах з легким йододефіцитом поряд з первинною йодною профілактикою слід приділяти увагу дітям зі схильністю до формування дифузного нетоксичного зоба (обтяжена спадковість, шкідливі звички в батьків, патологічний перебіг пологів, народження у стані асфіксії, емоційний стрес, висока захворюваність). Розрахунок прогнозу перебігу дифузного нетоксичного зоба має бути обов'язковим етапом в алгоритмі обстеження хворої дитини, що надасть змогу своєчасно прийняти правильне рішення щодо подальшого спостереження, обстеження та лікування й уникнути прогресування захворювання та формування ускладнень.

Цель работы - выявить прогностически неблагоприятные факторы риска формирования диффузного нетоксического зоба (ДНЗ) у детей и подростков, проживающих в условиях легкого йододефицита. Клинико-генеалогический анализ проведен в 161 семье детей и подростков возраста 6 - 18 лет с ДНЗ и в 75 семьях здоровых сверстников - жителей г. Харьков и Харьковской области. Математические расчеты выполнялись с использованием прикладного пакета статистических программ Excel и SPSS Statistics 17,0. Выделены негативные факторы риска формирования ДНЗ: наследственная отягощенность по заболеваниям щитовидной железы (ЩЖ), патологическое течение беременности (угроза срыва беременности, гестоз 2-й половины беременности, анемия беременной) и родов (преждевременные роды, стимуляция родовой деятельности), искусственное вскармливание ребенка, травмы у ребенка. Наследственная отягощенность по патологии ЩЖ регистрировалась в 57,8 % семей. Выявлено семейное накопление мультифакториальных заболеваний, в том числе патологии ЩЖ у родственников 3-х степеней родства с преобладанием болезни у лиц женского пола. Эффективность прогностических критериев составила 65 %. Выводы: выделены прогностически неблагоприятные факторы риска формирования ДНЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12-3

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26 + Р731.1

Рубрики:

Зоб у дітей

Розвиток дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ